Чотирнадцять мільярдів років Всесвіт працював над видом, який із злиття двох клітин діаметром приблизно 130 мкм и вагою 1.15 нанограмм, за десяток років перетворює цей вид у мислячу, високоінтелектуальну, з унікальними органами тіла,зору, слуху, чуття, особу-яка називається людина. Людину яка здатна, з одного боку творити, малювати картини, писати вірші, музику, досягнути незбагненних висот розвитку технологій, а здругого - створити світ, де панують закони несправедливості, насильства, боротьби за виживання, де за підрахунками вчених - істориків за останнє тисячоліття насильницькою смертю загинуло близько одного мільярда людей. Але найстрашніше нас може чекати попереду. За прогнозами вчених, існуюча система життєустрою світу веде до повномасштабної фінансової, екологічної, продовольчої кризи, за межею якої можлива загроза існуванню людства, а, можливо, і всьому живому на Землі. Як, коли і чому на нашій планеті був порушений природній код розвитку, вектор якого мільярди років був скерований на розвиток природи і вдосконалення людини, а в певний час його закони були не враховані, що і турбує сьогодні передових вчених світу? Якщо існує проблема, потрібно шукати причини, після яких знайти шляхи вирішення, якщо існує хвороба, то потрібно встановити діагноз, після якого вибирати методи лікування. Наш проект це спроба спрямувати наші суспільно – економічні відносини у русло законів природи, які ми порушили кілька тисяч років тому, створити умови для нового життєустрою, який забезпечить подальший щасливий розвиток людства, вбереже нас від сьогоднішніх загроз, збалансує природні процеси на нашій планеті. Можливість реалізації нашого проекту базується на різкому збільшенні, за кілька останніх десятиліть, прошарку мислячих, високо інтелектуальних представників людства. Особливо це стосується нашої молоді, яка спроможна розібратися у законах старого світу і вибирає модель розвитку на базі новітніх технологій, інтернету, який забезпечує вільний рух товарів, послуг, грошей, можливостей вільно спілкуватися, оголювати брехню, об’єднуватися у групи і колективно приймати правильні рушення. Наш чекає Перехід ІV, який прогнозований стародавніми мислителями тисячі років тому.
Тому повернемося до законів, які природа використовує на всіх рівнях життя і базується на природному коді побудови світу: від структури Всесвіту - до будови атома. Це збалансована саморегулююча і цілісна система, яка мільярди років красномовно свідчить про неймовірні можливості Всесвіту досягати ідеального гармонійного балансу і бути запрограмованою на успіх, розвиток, самовдосконалення і процвітання. Математична просторова структура моделі розбудови світу від малого до більшого отримала назву векторний еквілібріум – багаторівневе нашарування тетрайдерів (пірамід),що на першому рівні будується із одного тетрайдера з чотирма вершинами, на другому - із 64 тетрайдерів і т.д. Проте, із шкільних років ми пам’ятаємо, що світ існує у просторі і в часі. Тому природа свій часовий розвиток побудувала на основі окремих замкнутих циклічних систем, які називають торами. Тор - це замкнуті лінії, які вказують на збалансовані потоки енергії, напрямки руху яких виходять через один з полюсів з центру сфери, або з центру тетрайдерів і через інший полюс повертаються назад:уцентр сфери. Циклічність подій у часі, круговий рух енергії або приклади торів у природі ми можемо спостерігати у магнітному полі землі, розрізі яблука, динаміці торнадо, структурі руху енергії в наших галактиках, руху нагрітої води океанів від екватора до полюсів і охолодженої, від полюсів до екватора, кругообіг у природі – випаровування нагрітої води на поверхні землі, охолодження її в атмосфері і у вигляді випадання дощу повернення на землю, пори років, день - ніч, рух планет. Простіше сказати, якщо просторовий скелет всесвіту це нашарування тетрайдерів з центру до краю, то часова модель Всесвіту - це фабрика торів, енергія яких виходить з центру сфери, оминає її, і знову повертається до центру.
На одному із форумів учених - економістів, присвяченого пошуку шляхів подальшого розвитку людства, пов’язаних із загрозами, до яких можуть привести швидко наростаючі кризи - фінансова, екологічна, продовольча - прийшли до одностайної думки про те, що майбутнє світу за кооперацією. На форумі було відзначена велика роль кооперації у розвитку економіки світу за останні 150 років:зокрема, можливість залучення великої кількості громадян через створення кооперативів до участі у виробництві продукції, її реалізації, зменшенні торгових націнок і, що найважливіше, забезпечення колективної безпеки свого майна і бізнесу. Сьогодні в світі у кооперативах налічується більше 1млрд. учасників. Особливого розвитку набула кооперація в останні десятиліття, вона практично стала основою діяльності сучасних транснаціональних корпорацій і вийшла за межі кордонів окремих країн. Одночасно із позитивом, яку кооперація відіграє у великому бізнесі, зазначено і негативні тенденції, що сьогодні окреслилися в світовій економіці. Перша і найпроблемніша – це різке зростання грошової маси, не забезпеченої товаром, різким падінням показників світової торгівлі. Причини цього явища пов’язують і з тими ж транснаціональними компаніями, які за останні десятиліття монополізували природні багатства, основні галузі виробництва, банківську сферу, торгівлю, засоби масової інформації, маючи при цьому значні фінансові ресурси, почали впливати на владу і уряди більшості країн світу. Ставлячи за мету отримання максимального прибутку, транснаціональні компанії почали необґрунтовано завищувати ціни на товари і послуги. Так, для прикладу, ціна на енергоносії за останні 40 років зросла майже у 100 разів,їх вартість є складовою ціни всіх без винятку товарів і послуг. Завищена ціна на енергоносії стала однією з основних причин нестабільності у світі. Іншими словами, боротьба за вплив на ці країни, їхні уряди, право здійснювати їхній видобуток і є причиною гострої боротьби між потужними країнами світу, а точніше - між світовими фінансовими групами. Іншими точками нестабільності є сфера торгівлі і банківських послуг. Заклавши свій інтерес у ціну товару через енергоносії, виробивши ті чи інші товари, виникає потреба у їхній реалізації через торгові мережі, за які зараз точиться запекла боротьба. Точніше сказати, ринки збуту є ключовою проблемою протистояння у сьогоднішньому світі. І останнє - банки. Право тримати кошти населення і комерційних структур, проводити розрахунки між ними дає дешевий фінансовий ресурс власникам банків, право використовувати їх на власний розсуд, а точніше -скуповувати для себе природні багатства, розбудовувати власні торгові мережі, підкуповувати у власних інтересах уряди країн, що розвиваються, і це робить сьогодні власників великих банків головними гравцями на світовому ринку. Наведені вищефеномени перетворюють розвинені країни у свого роду насоси, які викачують сьогодні із відсталих країн або країн, що розвиваються, природні і трудові ресурси, роблячи із них сировинний придаток своїх економік, чим гальмують їхній розвиток. Населенню планети, позбавленої природніх багатств, землі, впливу на владу, можливості займатися власним виробництвом, так як виникає проблема продажу продукції, відводиться незавидна роль рабо - машини, суть існування якої зводиться до принципу ‘’Жити - щоб їсти’’. Хоча, як відзначалося на форумі, у світі сповідується принцип ‘’Людина їсть - щоб жити’’. Але вернемося до головного питання форуму - чи можуть кооперативи реально дати відповіді на деякі з найбільш актуальних проблем сучасності - від жахливої нерівності і економічних потрясінь - до кліматичної катастрофи? Криза глобалізації вдарить по кишенях мільярдів людей. Соціальна напруженість різко виросте. Частково це спостерігається протягом кількох років, починаючи з Арабської весни, але кінця-краю цьому не видно. Чим усе закінчиться – невідомо. Всі учасники форуму прийшли до одностайного рішення - відродження у світі кооперативного руху може стати серйозною альтернативою сучасному олігархічному капіталізмові. Кооперативи сьогодні дуже недооцінені, стверджує ЕдМайо, генеральний секретар об’єднання кооперативів Великобританії: «Значення кооперативної самодопомоги і взаємодопомоги є більш актуальними, ніж будь-коли для тих, хто бажає бачити загальне процвітання і появу економіки сталого розвитку"
Кооперативи (у перекладі з латинської – об’єднання) виникли понад 150 років тому у Німеччині як добровільне об’єднання громадян, метою яких було створення колективного міського магазину, де члени кооперативу могли б придбати товари без великих націнок, які практикувались у приватних магазинах. Кооперативи, які створювали покупці, називають споживчими кооперативами. Пізніше у кооперативи почали об’єднуватись і виробники. Почали виникати галузеві кооперативи: зернові, молочні, овочеві, виробників різноманітної промислової продукції, кредитні спілки. Незмінним принципом управління кооперативу, від моменту його виникнення і по сьогодні, – один учасник, один голос (незалежно від розміру пайового внеску). Найвищим органом є загальні збори, в період між якими управління здійснює виконавча дирекція. Статут кооперативу - це свого роду конституція, правила гри, колективний договір, який регламентує як діяльність кожного, зокрема, між членами кооперативу, так і всіх разом стосовно до інших юридичних і фізичних осіб. . Роль кооперації у розвитку світової економіки важко оцінити: від зменшення націнок на товари, координації діяльності її учасників, безперебійної реалізації продукції своїх членів - до захисту їхніх інтересів, представлення у різних інститутах влади. Кооперативні принципи панують сьогодні у роботі всіх без виключення Транснаціональних Компаній.
Важко охарактеризувати сьогоднішнє катастрофічне становище України, використовуючи слова нормативної лексики, не вистачає таких виразів напевно і серед ненормативної. Крах фінансової системи, загроза дефолту, падіння виробництва, одні із найнижчих у світі показників економічно-соціального розвитку, найнижчі зарплати і пенсії, найвищий рівень корупції, безглузда війна, загроза втрати незалежності – це жахливий, проте далеко не вичерпний перелік українських антирекордів, вони загальновідомі, але питання в іншому?: як ми Вами, наші чиновники, депутати, президенти, олігархи, за 24 роки довели до теперішнього жахливого стану. Країну, державне, загальнонародне майно якої, у 1991році перевищувало 50 трлн. дол. ( по 1млн. дол. на кожного жителя України). Країну, яка входить до першої двадцятки країн по запасах підземних корисних копалин, перше місце по кількості чорноземів, густо населена високоосвіченим, працьовитим народом, який має багатовікову історію. При цьому падіння нашої економіки, соціальних стандартів відбувалося на фоні, небувалого економічного зростання азійських, латиноамериканських, африканських країн, у яких більшість населення була неписьменною, відсутня будь яка інфраструктура, не існувало доріг, навчальних і медичних закладів, слаборозвинуті галузі промисловості, енергетики, електроніки. Залишимо історикам дослідження українського феномену, 24 років незалежності, історичної ролі в цьому наших президентів, політиків, депутатів, олігархів. Я думаю, вони отримають почесне місце поряд з організаторами Голодомору, інших історичних осіб, дії яких привели до загибелі мільйонів людей. Рухаючись 24 роки до Європи і європейських стандартів життя, під гаслами і прапорами наших політиків (західних – ‘’смерть москалям’’, а східних – ‘’смерть бандерам’’) і скотившись на дно світового соціально – економічного колапсу, кожний з нас задає собі питання – хто винен і що робити? Винні усі. Ми з Вами, які від виборів до виборів голосували за гречку, ми з Вами - які мовчки дозволили чиновникам за безцінь продати (точніше вкрасти) наше майно, землі, природні багатства, ми з Вами – яких ось уже більше 800 років рабства ніяк не може навчити історія, що крім ‘’я’’ є ‘’ми’’, крім ‘’моя сім’я’’ є ‘’моя країна’’. Ми з Вами – які прислів’я ’’Моя хата скраю, я нічо не знаю’’ повинні змінити на ‘’Один за всіх, всі за одного’’. Природою закладено що єдиним шляхом виживання у природі для диких звірів є стадо. Людство на початку свого розвитку об’єднувалися у племена, пізніше – поселення, нації, держави. При цьому принципи згуртованості, взаємодопомоги, сміливості допомагали спільно полювати, будувати поселення, обробляти землю, розбудовувати держави, спільно захищати свою незалежність. Тому, все нове – це давно забуте старе. Ми повинні об’єднатися при веденні бізнесу, контролі за діями влади, боротьбі з корупцією, виборами депутатів, захисті нашої країни. Об’єднатися заради нашого виживання, майбутнього наших дітей. Друге, на чому важливо було б наголосити, то це, живучи сьогодні, не забувати про те, що прийде завтра. З давніх давен наші предки облаштовували печери, заготовляли їжу, пізніше будували будинки, півниці, розуміючи, що їсти потрібно і взимку. Живучи сьогодні, кожний з нас повинен пам’ятати ті десятки, сотні, тисячі поколінь наших родин, дякуючи яким ми отримали життя. Тому ще з більшою відповідальністю ми повинні розуміти, що тільки від нас сьогодні, наших вчинків, способу життя, буде залежати, наше завтра і завтра наших дітей, внуків, правнуків, тривалості існування нашого роду. Чи задумується кожний з нас сьогодні про завтра. На превеликий жаль, судячи із теперішнього стану країни, рівня економіки, добробуту населення, стану доріг, рівню корупції, немає ніяких підстав твердити, що кожний з нас думає про завтра. Різкий перехід від соціалістичних, колективних методів ведення економіки до капіталістичних, пробудив у нас безмежне бажання особистого збагачення, причому вже і негайно, будь якою ціною, яке потіснило на задній план загальнолюдські цінності такі як чесність, благородство, взаємодопомога, порядність. Натомість у певної групи нашого населення почали формуватись, а надалі утверджуватись жадібність, егоїзм, лицемірство, боягузтво, заздрість, користолюбство. Заробити гроші, а особливо великі гроші, найлегше відібравши їх у когось, або обдуривши когось, а бажано, щоб цих людей, у яких відбирають і дурять, було побільше. Бандитські принципи ‘’без лоха и жизнь плоха’’ заполонили всі закутки нашої молодої країни. Миттєво було позбавлено людей їх заощаджень, на які вони працювали все життя, перерозподілено загальнонародну власність, природні багатства, торгівлю, банки. Як результат невелика група людей стала казково багатою, інша злиденно бідною. Бажання зберегти і примножити свої статки привело до монополізації всіх інститутів державної влади: від правоохоронних органів, судів, прокуратури, державних адміністрацій до найвищих органів представницької влади – від місцевих Рад до Верховної Ради. В країні замість демократичної держави почала формуватися держава феодального типу, де всі органи влади, люди із зброєю – міліція, армія, бандити служать на захисті інтересів великих фінансових груп, власниками яких є кілька українських родин. Як результат подібної політики максимальне загострення кризових явищ у країні, протиріч між багатими і бідними, між самими багатими, яке рано чи пізно приведе до соціального вибуху, повної втрати активів багатих, що можна передбачити, аналізуючи історію. Але найприкріше те, коли у гонитві за особистим збагаченням, отриманням надприбутків, за рахунок розкрадання державного майна, доведення до бідності українського народу, яке змусило кращих з них роз’їхатись по світах, ми отримали сьогодні країну без грошей, без майна, без армії, без трудових ресурсів. Країну в якій важко жити одним і неможливо зберегти статки іншим. Довготривала боротьба фінансових груп заходу і сходу України за владу, за переділ власності, за право продавати в кожну квартиру газ, використовуючи при цьому найрізноманітніші методи боротьби: від наддорогих виборів до організації революцій, при цьому не був врахований один фактор – зароблені гроші сьогодні треба зберегти завтра. Весь бізнес старого світу давно зрозумів, що своє майно, кошти можна зберегти тільки у своїй країні, добре розвинутій, багатій, добре озброєній, яку у разі війни захищатиме все населення. Населення, якому країна забезпечила відповідний рівень свобод, зарплат, пенсій, комфортні умови життя, дороги, гарантії на майбутнє для них і їхніх дітей. Простіше кажучи, бізнес Америки і Європи ще 200 років тому зрозумів, що не можна бути багатим серед бідних і не можна зберегти гроші у бідній країні. Безпеку грошей у Швейцарських банках забезпечують не тільки залізобетонні стіни, охорона банків, вишколена і добре-озброєна швейцарська армія, а і сотні тисяч військовопідготовлених громадян Швейцарії, які не тільки мають дозвіл на носіння зброї, а й зберігають її у себе дома і в разі збройного конфлікту, при оголошенні мобілізації, протягом 12год. прибудуть у наперед визначену військову частину, у повній екіпіровці і зі зброєю. Сьогоднішня агресія Росії оголила проблеми нашої країни і змусила всіх нас задуматися над катастрофою, яка нас чекає. Поговірка ‘’Поки грім не гряне, українець не перехреститься’’, на жаль, актуальна останніх кілька сот років. На превеликий жаль, якщо багаті і бідні, чиновники і депутати , кожний із нас, вже і негайно не скерує всі свої зусилля на розвиток країни, на перемогу над агресором, ми втратимо все: банки, гроші, заводи, незалежність, майбутнє. Або як говориться у старому анекдоті ‘’Потонем Всі!’’.
Тому ми пропонуємо в найкоротші терміни відновити, на якісно-новому рівні, роботу кооперації. Розуміючи актуальність розвитку кооперації і повну відсутність її на Україні, ми пропонуємо нову модель розвитку кооперативних відносин, використавши для організації кооперативів, співпраці членів кооперативу між собою - інтернет-портал, програма роботи якого базується на принципах роботи соціальних мереж, інтернет- магазинів, пошукових систем, форумів, програм логістики. Портал - це свого роду майданчик, де користувачі після реєстрації отримують особистий кабінет, в якому їм пропонують всі сервіси, аналогічні соціальним мережам, і додатково сторінки, де вони можуть запропонувати або замовити в розрізі року, дня, години, хвилини – товари, послуги, технології, інвестиції, скориставшись при цьому фільтрами пошуку по території, ціні , рейтингу.
А тепер детальніше.
За останнє століття, а особливо за кілька останніх десятиліть, ми є свідками гігантських перетворень у різних галузях життя, науки і технологій. Десятки тисяч років людство потратило на винахід колеса, тисячі років для перевезення вантажів і швидкого пересування люди використовували колісниці. Але за останнє століття ми з колісниць пересіли в поїзди, з поїздів -в автомобілі, з автомобілів - у літаки, з літаків - у космічні ракети. Не менші за значимістю відбулися за останні роки, зміни у сільському господарстві, машинобудуванні, медицині. Фантастичних успіхів ми досягнули у засобах комунікації, зв’язку, а особливо - у розвитку комп’ютерних технологій. Непохитною до будь-яких змін на цьому тлі постає торгівля. Сьогодні, як і тисячі років тому, щоб купити товар, ми повинні з сумкою піти на базар, умагазин, супермаркет і придбати його у перепродавця, не здогадуючись про його якість і справжню ціну у виробника.
Реальна вартість товару 30 – 40%, іншу частину ми переплачуємо перепродавцям. При місячній середній заробітній платі у 3 тис.гр. за 1 рік ми віддаємо добровільно торгівлі 25тис. Гр., місто у якому 200тис. працюючих – 5 млрд. Гр., країна – 500млрд..Гр. Така ціна торгових послуг, кожного з нас і країни в цілому. Багаторазова перепродажа продукції частково пояснюється необхідністю подрібнити великі партії товару, який пропонує виробник, до роздрібних, які завозять у магазини. Тепер стосовно якості. У 99% випадків із 100% нам запропонують неякісний товар, а якщо у випадку із продуктами харчування, то і небезпечними для здоровя. У цьому є дві причини. Перша - це тривалі терміни зберігання харчових продуктів, які торгівля вимагає у виробника, змушуючи його у процесі виробництва використовувати консерванти, які є надзвичайно шкідливими для організму людини. Друга - не менш важлива причина неякісного товару - це критерії відбору товарів у виробників продавцями. Переслідуючи мету отримання максимального прибутку, торгові мережі вибирають пропозиції товарів по найменших цінах, змушуючи виробників у технологіях виробництва застосовувати різного роду замінники натуральних компонентів, генномодифікованої продукції, преміксів, гормонів росту, емульгаторів, концентратів. Як наслідок, сьогоднішня торгівля пропонує молоко без молока, ковбасу без мяса, соки без фруктів, але це не як виняток, а як правило. Ще одним великим недоліком сьогоднішньої торгівлі є терміни реалізації товарів. Бажання отримати покупця змушує підприємців, з одного боку, вкладати значні кошти у квадратні метри торгових площ магазинів, супермаркетів, ринків, складських приміщень, з іншого - заморожувати кошти у товарах, які місяцями стоять на полицях цих магазинів. Простий розрахунок показує,що при середній тривалості реалізації товарів за один місяць, на полицях магазинів повинно зберігатись для кожного жителя України товарів на 2тис. Гр., для міста в 200 тис жителів - на 400 мільйонів, для країни це - 80 млрд. Втрати за рік – 1трл Гр. Ми не зупинились на фантастичних затратах коштів на рекламу, відсутність логістики у транспортуванні товарів до магазинів, коли зранку біля сільського магазину у черзі стоять дорогі автомобілі сучасних дистриб’юторів, кожний з яких привіз товар під замовлення на 100Гр., потративши при цьому 50Грн. на бензин. безглузді ринкової торгівлі, коли сільські автобуси перевозять мільйони жінок до міських ринків і при цьому ніхто не дає собі питання: чому жінка вагою 100кг везе 5кг молока, або чому 2т. жінок у автобусі перевозять 100кг. прокислого молока, чому не можна автомобілю перевозити із села до міста 2т. молока без супроводження жінок? Спроби реформувати торгові відносини, впровадити логістику в рух товарів від виробника до покупця починає пропонувати інтернет - торгівля і кур’єрська доставка. Недоліками інтернет торгівлі, які стримують її розвиток, є відсутність у більшості покупців інтернету, особливо у сільській місцевості, побоювання придбати неякісний товар, попередньо його не побачивши, неможливість здійснити замовлення при відсутності інтернету і найважливіше, на нашу думку розібратися в потоці пропозицій того, що ви шукаєте. Корисність запропонованого нами проекту для країни тільки у сфері торгівлі - це економія 2трлн. Гр.,а це 6 річних бюджетів, які не будуть вилучені торгівлею, а залишаться у виробника і покупця, а отже, будуть скеровані відповідно на розширення виробництва і збільшення купівельної спроможності громадян. Велика армія продавців із сфери торгівлі буде залучена до виробництва. Ми з вами станемо свідками, як сучасні супермакети, які раніше були цехами заводів і фабрик, почнуть заново перелаштовувати у цехи і фабрики для організацій виробництв, де буде працевлаштована велика армія непрацюючих, або раніше торгуючих. Подолати вищенаведені проблеми торгівлі і є метою нашого проекту.
При проектуванні сайту запозичені принципи побудови сайтів інтернет торгівлі, соціальних мереж, пошукових систем, банківських розрахунків, програми логістики транспортнх послуг. Іншими словами,зроблена спроба обєднати їхні сервіси на одній універсальній площадці. Сайт зроблено по аналогу сайту prom.ua . На головній сторінці пропонується обрати одну із 14 запропонованих площадок. Після вибору площадки користувач має можливість скористатись такими фільтрами для пошуку товарів : категорії (згруповані категорії з інших інтернет - магазинів, які об’єднують із довідником кодів товарів і послуг), фільтр за територією ( база всіх областей, міст, мікрорайонів, населених пунктів, поштових відділень), за часом (можна замовити товар на певний рік, місяць, годину, хвилину), за назвою фірми, за ціною, за рейтингом, Для користувачів передбачено особистий кабінет. На першому етапі на сайті розміщені наступні площадки.
А тепер детальніше зупинимось на сервісах сайту. Головна ідея проекту полягає у створенні в інтернеті ресурсу, який, крім загальноприйнятої бази пропозицій від продавців, дає можливість створити базу замовлень для покупців. Сьогоднішні - інтернет магазини, різноманітні інтернет - площадки пропонують свої ресурси в основному продавцям товарів і послуг. Тобто, як правило, ці системи односторонні, тільки покупець має можливість бачити продавця. Продавець позбавлений можливості бачити покупців, їхні замовлення, адресно і оперативно запропонувати замовнику свій товар чи послугу. Тому ми аналогічно до соцмереж, які, як мінімум, є двосторонніми, де всі учасники перебувають в однакових умовах, створили дві площадки: «пропоную товар» , «замовляю товар»
Сторінка «пропоную товари» - площадка, де фізичні і юридичні особи можуть розмістити свої пропозиції товарів. Ця сторінка активна при відкриванні сайту і працює аналогічно до будь-якого інтернет-магазину. Що нового пропонується для продавця? Перш за все, це можливість запропонувати товар в розрізі року. Пропонуючи товар, виробник вказує категорію товару (вибір можна робити, користуючись картою категорій, або державним класифікатором кодів товарів і послуг, які між собою обєднані), місцезнаходження, кількість, яка пропонується за будь-яку ціну, при потребі можна вказати годину і хвилини. Нове для покупця. Покупець може обмежити пошук товарів ціною, територією, проміжком часу, рейтингом. Придбати і оплатити товар можна самому, а можна скористатись послугами особистого оператора кол-центру. Нижче всіх пропозицій товарів знаходиться вікно для коментарів про товар і вікна оцінки якості товару.
Сторінка «замовляю товари» пропонує покупцям особисто у своєму кабінеті зробити замовлення на товар, або розмістити своє замовлення на своїй сторінці через оператора, при цьому обмеживши пропозиції товарів ,назвами виробників, територією, ціною, часом доставки, рейтингом. Розмістивши замовлення, покупець має можливість отримати пропозиції від різних виробників, порівняти ціни, відзиви про якість, рейтинг і зробити вибір самостійно, або скористатися порадою оператора. Вся філософія торгівлі концентрується навколо можливостей заохотити якомога більшої кількості покупців до своїх магазинів. Для цього вкладаються астрономічні суми у розбудову магазинів, торгових центрів, оптових ринків, рекламні компанії. Причина одна. Виробник не бачить покупця. Створивши базу покупців у розрізі року, ми даємо можливість виробнику планувати своє виробництво, позбавимо ризиків виробництва, проблем із реалізацією. Сьогодні у реалізації власних, імпортованих товарів залучено мільйони продавців. Приклад: підприємець завозить контейнер одягу із Китаю. Головним покупцем у нього є власник контейнера ринку 7км, у якого частину товару придбає власник контейнера харківського чи хмельницького ринків, які, в свою чергу,перепродадуть власникам роздрібних мереж. Тепер цей товар лежатиме місяцями на полицях магазинів, і до його реалізації буде залучено тисячі, десятки тисяч продавців. Середня ціна транспортування 1кг. колготок на відстань у 1тис.км – 50коп. Торгова націнка 500Гр . Інший приклад: підприємство у Тернополі виробляє 50тис. пляшок пива в день, продаючи його оптом по 3Гр. за пляшку. Ціна у магазині Івано-Франківська – 7Гр. Транспортні затрати по доставці пляшки пива до Івано-Франківська 3коп. Націнка – 4Гр. Створення бази покупців на сайті мотивуватиме різкий притік виробників, імпортерів, що збільшить вартість нашого ресурсу.
Аналогічно, до здорожчання товарів при перепродажах, дорожчає продукція в процесі переробки, перепродуючись від одного виробника іншому. Наведемо приклад. Власник сільськогосподарського підприємства затратив зусилля, час, розум, здоров’я, кошти на придбання землі, техніки, насіння, мінеральних добрив, палива, набрав колектив працівників, як правило злодіїв, і вирощує зернові. Затративши 800Гр. на купівлю 1т. кукурудзи, восени він змушений продати її власнику елеватора, який в свою чергу, повинен залучити і заморозити значні кредитні ресурси для придбання і зберігання зерна протягом року. Користуючись своєю монопольною, безальтернативною власністю і бажанням отримати максимальний прибуток, власники елеваторів, зернотрейдери змушують агропідприємства продавати зерно по цінах в межах собівартості, позбавляючи їх подальшого розвитку. Аналогічно вчиняють наступні переробники, купляючи і продаючи млини і комбікормові, пекарні і свинокомплекси, м’ясокомбінати і торгові мережі. Простіше кажучи, одну тону зерна, яку продає селянин за 800Гр., елеватор – це ж зерно – за 1500Гр, 1т. комбікорму за 3000Гр., 300кг. свинини, яку вирощують на свинокомплексі з 1т. зерна за 7тис.,м’ясокомбінат – перероблене м'ясо за 12 тис., а покупці його в магазинах купляють за 15тис. Але коли ці ж самі підприємства не купуватимуть сировину і продаватимуть готову продукцію, а надаватимуть послуги по його переробці, то ми одержимо зовсім іншу картину цін. Так, купуючи і продаючи зерно, націнка елеватора на 1т складає 700Гр., тоді як собівартість очистки і сушки зерна відповідно 150 і 200Гр. за 1т., а зберігання 1т. зерна – 18Гр. Послуги комбікормового заводу по переробці зерна в комбікорм складають 150Гр., націнка – 1500Гр. Послуги по переробці 1кг. свинини – 1Гр., націнка – 10Гр. Замінити ланцюг перепродаж між переробниками на ланцюг послуг і є головним завданням сторінки «пропоную послуги». Додаткову зручність виробникам надають можливості пропонувати свої послуги, вказуючи категорію, територію їх надання, вартість, день року і часові проміжки в годинах і хвилинах.
Порушити монополію цін на ринку послуг можна тільки шляхом створення бази замовників послуг. Тоді появиться конкуренція у цій сфері, що в рази зменшить вартість продукції, яку ми купуємо.
Незаперечним фактом рівня розвитку країн є показник долі, у загальному майні держави, населення, яке відносять до середнього класу. Так, у США 70% населення володіє 70% майна країни. У деяких країнах Європи цей показник ще вищий. Наявність майна у населення свідчить про широке залучення населення до виробничих процесів, можливості реалізації власної ініціативи, розумових, професійних здібностей. Як результат, у цих країнах найвищі показники ВВП, високі стандарти демократії і рівня соціального захисту, низький рівень корупції. На початку 50-х років у США налічувалося близько 6 млн. акціонерів. Сьогодні кількість їх наблизилася до 50 млн. У цілому в країнах Заходу кожен третій дорослий громадянин є акціонером.І, навпаки, країнам, у яких власність сконцентрована у невеликої частини її жителів, притаманні диктаторські режими управління, невисокі економічні показники, високий рівень бідності,корупція. Так, згідно офіційної статистики, в Україні 5% населення володіє 95% майна країни. Дальше робім висновки. Крім того, більшість передових учених економістів світу твердять про те, що майбутній успішний розвиток світу, подолання економічних криз лежить у площині найширшого залучення населення до процесу виробництва, різкому збільшенні кількості колективних підприємств. Нині в західних країнах частка продукції, виробленої на підприємствах із корпоративною формою власності, у загальному обсязі реалізованої продукції становить 80–90%.. Зрозуміло, що участь у виробництві можлива через грошові, майнові, інтелектуальні внески з однієї сторони і сторони, яка їх потребує, спроможна освоїти, налагодити і підтримувати виробництво. Тому виникла думка створити інтернет-ресурс, де населення в повній мірі змогло б реалізувати свій колективний, згуртований потенціал в організації спільного виробництва, своїй безпосередній участі в його роботі і управлінні. Подібно до сторінок пропозицій товарів і послуг ми запропонували сторінки, з одногобоку, бажаючим запропонувати інвестиції у виробництво, з другого – фізичним і юридичним особам які їх потребують. За нашим задумом покупці, виробники продукції повинні вільно об’єднуватись у групи, подібно групам у соцмережах, де вільно розміщувати кошти, в першу чергу у виробництва, послуги, які вони купують. На своїй сторінці зареєстрований учасник може розмістити пропозицію щодо інвестування певних коштів у вибраний ним проект, або, запропонувавши суму інвестиції, чекати пропозиції інших партнерів. При цьому він може вказати : категорію виробництва, розмір коштів, бажану територію розміщення, часові рамки, умови співпраці.
Сторінка «запропонувати товари», «замовити товари» усуває посередника між виробником і покупцем, ставить усіх в однакові умови на площадках продаж, або, простіше дає всім без винятку право вільно продавати свої товари.
Вільна реалізація, зменшення націнки і термінів реалізації створють сприятливі умови для зростання виробництва, що, в свою чергу, потребує інвестицій. Останні 2 роки банківський сектор практично не фінансує економіку, незважаючи на зростання вкладів населення за цей період з 300 до 500млрд.Гр. Тому ми пропонуємо виробникам, сільським жителям на своїх сторінках розміщувати потреби у інвестиціях під конкретні бізнес проекти із вказаним інтересом інвестора. Найбільш успішним, на нашу думку, зміг би бути проект, який об’єднав би міських і сільських жителів навколо спільного вирощування органічних продуктів харчування, будівництва овочесховищ, теплиць, переробних цехів, інфраструктури логістики і доставки товарів до квартир. Точніше- інвестування коштів у товари, які ми самі купуємо, створюючи, таким чином, власну продуктову безпеку в наш непрогнозований час.
Запорукою розвитку світу, економічного рівня розвитку країни ми завжди була наука, а ще більше- швидкість її впровадження у виробництво. Сьогодні у час глобалізації і жорсткої конкуренції на ринку товарів і послуг наука стала глибоко комерціалізованою, кошти у яку вкладає не тільки держава, а й потужні світові корпорації. Тому не менш актуальна, поряд з площадками товарів і послуг є площадка «пропоную технологію», «замовляю технологію».
Купляючи товар, замовляючи послугу, технологію, потрібно дати покупцям і замовникам можливість прокоментувати товар чи послугу, дати йому оцінку, встановити середній рейтинг, прийняти колективне рішення. Тому ми у нашій програмі передбачили окрему сторінку «обговорюємо і голосуємо». Найцікавішим, на нашу думку, є інструмент колективного прийняття рішення будь-якою кількістю учасників, які перебувають на різних територіях. Кожний учасник особисто має можливість внести пропозицію, яку прокоментують, дадуть оцінку інші учасники. Програма виведе середню оцінку і, врахувавши кількість голосуючих, покаже рівень підтримки пропозиції, що дасть можливість винести колективне рішення. Даний інструмент стане в пригоді найрізноманітнішим групам населення. Це може бути і група друзів, які про щось хочуть порадитись між собою і прийняте спільне рішення, може бути родина, жителі будинку, вулиці, міста, навіть країни. Тобто, це свого роду віртуальні загальні збори, які, на нашу думку, покладуть кінець багатовіковій епосі - ері делегування повноважень, яка повністю вичерпала свій ресурс і стала сьогодні джерелом світового хаосу, корупції, фінансових махінацій, війн і яка приведе нас до глобальної економічної кризи, наслідки якої важко передбачити.
Ми сьогодні є свідками, як наступного дня після виборів, новоспечені голова сільської ради разом із депутатами за безцінь продають громадську землю, районні і обласні депутати - кар’єри і ліси, Верховна Рада - ………
Тому настільки важливо сьогодні не делегувати свої повноваження, а дати право приймати рішення кожному з нас про бюджети всіх рівнів, ремонт доріг, фінансування освіти, міліції, інше. Не дозволяти депутатам нас дурити на майданах, з екранів телевізорів, сторінок газет.
Вся система сьогоднішніх суспільно - політичних і економічних відносин, яка, на жаль, сьогодні склалася в Україні, побудована на бажанні одних обдурити інших. Причому, обдурюючи когось, ми самі стаємо жертвами обману іншими. Біблійні істини такі, як чесність і правдивість, справедливість і щирість, патріотизм і взаємодопомога, як загальносвітові принципи розбудови людського суспільства витісняють лицемірство і зрада, егоїзм і скупість, заздрість і користолюбство. Причому, якщо перша частина моральних якостей характеру притаманна абсолютній більшості нашої молоді і людям, які в подальшому пов’язані з виробничими видами діяльності, то друга- масово заражає обранців торгівлі, власників банків, високопоставлених чиновників судів, прокуратури, міліції, виконавчих органів влади. Сьогодні в Україні та і в більшості країн світу спостерігається, на превеликий жаль, різке зростання людей другої групи, бажаючих торгувати, керувати, судити, отримувати дохід від оренди і банківських процентів. Простіше, жити за чужий рахунок. Підтвердженням тому є сьогодні престижність професій, яка культивується в Україні. Найбільше абітурієнтів, студентів спостерігається, на жаль, не на факультетах прикладної математики, фізики, інженерії, а якраз на факультетах, професії яких дуже негативно в подальшому впливають на характер окремої людини і суспільства в цілому. Що, на думку світових вчених, може спричинити до зупинки не тільки поступового розвитку людства, а й стати однією із причин його катастрофи.
Спробуємо зробити висновки до проекту, у площині головних факторів, які забезпечують країні швидкі темпи зростання.
Створення даної соціальної мережі сприяло б переорієнтації мільйонів інтернет-користувачів із сайтів ігор, перегляду кінофільмів, прослуховування музики,знайомств до участі у виробництві, отриманні додаткового заробітку, розбудові країни і свого майбутнього;
Наявність сторінок з базою потреб населення у необхідних послугах дало б місцевим органам оперативно реагувати на проблеми на їхніх територіях.
А тепер вернемося до початку нашої розмови і співставимо модель запропонованого нами кооперативуіз моделлю побудови світу, який базується на законах природи і є збалансована саморегулююча і цілісна система запрограмованою на успіх, розвиток, самовдосконалення і процвітання.
- Кооператив створюють 4 учасники, які реєєструюють його у державних органах влади.
- 4 засновники кооперативу запрошують нових учасників до кількості 64 особи, після чого проводять загальні збори на яких обирають правління, наглядову раду, ревізійну комісію.
- у кооперативі учасники, внісши пайовий внесок, добровільно об’єднуються у групи, які відповідають за окремі види діяльності. Перелічимо головні з них:
Інформаційно – облікова програма;
Кол-центр
Оптовий ринок, або логістичний склад із сортувальними конвеєрами;
Складські приміщення, овочесховища, морозильні камери;
Міські магазини;
Покупці;
Власники землі, виробники сільськогосподарської продукції;
Сільські магазини
Переробні підпреєства;
Оптові бази;
Оптовий ринок.
Як бачимо наше коло замкнулося.
- товар з оптового ринку потрапляє до міського магазину, далі до квартири покупця. Отримавши товар із значною знижкою покупець через нашу програму скеровує кошти власнику землі для спільного вирощування с/г продукції, яка через сільський магазин, переробне підприємство, оптову базу попаде на оптовий ринок. Як бачимо коло замкнулося.
Роботу кооперативу забезпечує програма, яка не тільки відповідає за безперервний потік товару від виробника до покупця, а і через механізм колективного голосування забезпечує самоврядування від окремих невеликих нижніх структур кооперативу до його цілісної структури.